Позначка: психософія

АНТРАЦИТ ІІ

There was an explosion…
Hideo Kojima. Death Stranding

Є пітьма, яка живе вздовж променів,
завішує сліпим дощем погляд,
і мозок спазмує, стає раптом холодно
й лячно, немовби бездомному у безодні,
цьому феномену не доберу інтерфейсу,
діамантовою сутрою хрумтить за очами,
непроханим одкровенням поламаної
мікросхеми від необережного користування,
був маленький короткий спалах, і тривалий
опік поперек внутрішнього ландшафту
залишається віршем незнайомою мовою,
розколом остову персональної башти,
і мені здається, що ця помилка коду
показує, як може "я" опинитися
у порожньому мікрокосмі, у вакуумі,
куди обов'язково з темряви набирається
матерія хаосу, наповнює маренням форми,
і немає спокою у снах бездомного у безодні,
блукає в містах, не встигає на потяг,
і кожна квартира чужа, силуети чужі,
а в домі, де ядро спогадів, розвалля,
все покриває іржа і холодний синій попіл,
обвуглена душа витягує з вікна назовні
вузлик з любов'ю, якщо проковтне все
кошмар, то там хоч вона залишатиметься...

Обкладинка: я + MJ

27.07.2025

Інтроматизм

Тактичною ходою
у мерехтінні квітів
протитанковий їжак
відчути, зупинитися,
зрозуміти, що довкола
демони прозорі роєм
водять хороводи коду,
кожен крок у просторі
свободи є рівняння з
декількома невідомими,
розв'язання алгебри
своєї природи складає
історію, без потреби
призначення, з потребою
точної відповіді, без огляду
на красу обтічності вираження,
адже рослинність пістрява ховає
артефакти насильства й брунатні
плями, картина загальна далека
від досконалості, але ж тим
і до біса цікава...

Обкладинка: я + MJ

22.07.2025

Апостеріорі

Брижі в повітрі
над руїнами старого храму
формують сферу,
нервовий вузол, що прагне жити,
пройти крізь стіну
чорного завтра,
гуркочуть губи наспів упертості
на рівні вірусів прозоре марення –
триматися обруч тканини збентеженої,
як не на вістрі, то хоча б симбіонтом,
у мерехтінні здійснення,
зерном, що залишилося
після хвилі спустошення...

Обкладинка: я + MJ

10.07.2025

Рівне гудіння моря
реліктової частоти, 
вимір, де розчиняються
обличчя речей, простір 
безкінечного "до"
на початку часів:
до форми, до сенсу,
до тиші, до шуму,
до вектора, до перспективи,
до пробудження і до сну...
...чи не сюди опускається
кожна істота, перш ніж
рвонути крізь виміри вгору
від наступного удару гонгу,
що насправді не замовкає?
За відсутності змоги фізично
вберегти любов, залишається
тільки вірити в фізику,
що в ній схована музика
понад мар-нотами...

Обкладинка: я + MJ

01.07.2025

[…]

Жах дверей, відчинених у підвал,
шепіт хижих істот у стінах,
обіцянка диявола богорівності –
колючий язик, що ворушиться
в темряві, мусиш покинути
місце нагріте, розрізати тіло,
винайти світоч у лабіринті
під шкірою, стати собі своїм
лікарем, торкнутись мірила
та зрозуміти, чи будуть янголи
з перетинчастими крилами
ворогами твоїми, а чи порадниками...

Обкладинка: я + MJ

27.06.2025

[UA]topia II

Гонг лунає у храмі підвалин,
задля висоти така гігантська сила
опанована, не страшно більше
ступати за край утроби, танцюють
боги в цьому просторі грому,
і ти з ними разом злітаєш і пурхаєш,
зблиск метелика через підкинутий погляд...

Обкладинка: я + MJ

25.06.2025

[UA]topia

Вишило променем поле кислотне,
вишили голкою поле лляне,
виший і тіло зі скла та бетону,
сповите в базальтову ковдру,
із тою ж любов'ю, і поверхи
до піднебесся глибокого,
і 10к речей безмежжя 
зберуться у терпкий ковток
шипшинового морсу
перед панорамним
вікном на утопію...

Обкладинка: я + MJ

25.06.2025

Інфра

Не відвертайся від порваних труб
у смердючому підвалі, від облущених
кабелів в іржавій розподільчій шафі,
це – глиняні ноги твого поверха,
заперечення твого духа, занехаяна
інфраструктура обтинає простір
твоєї влади, перша стадія цілого світу
поза безпекою дверей, оборона,
роз'їдена роїнням ентропії, шмерґель
у наближенні до твоїх нервів, потрібна
рука, потрібен ресурс, потрібна дія,
в ім'я води, тепла та електричної енергії,
в ім'я сходинки цивілізації до стадії ігор,
коли від самих легень розкриваються крила,
і погляд падає в утопію блакитну,
перший крок шляху у 10 тисяч миль
знаходиться в жахітті перистальтики
нижче рівня землі...

Обкладинка: я + MJ

20.06.2025

Астралтехбуд ІІ

Поза сіткою попереднього форматування
розгортається поле потенціалів
без заданого значення, непорожнє, проте
без готових опор, ти ступаєш на непевний
ґрунт, відчуваєш, як хитається центр тяжіння,
за тобою тягнеться пуповина первинного досвіду,
але зараз, у цьому степу, рядок твого тексту
лише за тобою, тому багато так тут вигорілих
трощ, які втратили керування, не розрахували
інженерні здібності, помилилися з розмахом крил
і витратою палива, збилися з курсу й упали
всередину себе, ступай обережно, намацуй
характер присутності, закріплюй здобуті відстані,
яскраві боліди насправді не гріють, потрібна
електростанція, водневі турбіни, стійкі параметри
вогню, я мрію, аби планктон нарощував масу,
формував будівельно-монтажні бригади та зводив
у височінь величні парові труби, нехай у шибай-
голового птаства завжди буде місце присісти,
щоб у наступному ривку опанувати більшу красу...

Обкладинка: я + MJ

18.06.2025

[…]

Слова – гра тиші,
огранка мовчання,
значно більше
ховається між віршів,
звідти нічними птахами
самі лише зойки та гуки,
прадавні хащі ховають
дива дивовижні у сутінках,
слова прокладають стежки
кажанячими співами,
вино ночі ковтає й п'яніє,
танцюючи, тіло...

Обкладинка: я + MJ

16.06.2025

МЕТАТЕМПОРАЛІЯ ІІ

Дотягнутися до миті,
коли все пішло не так,
надати потрібні інструкції,
хоч і не побачиш результат,
але хіба не варте того
знання, що колись воно
стане краще, можливо
й за мільярди років,
після настання наступної фази
існування у цій безначальній
спіралі, де стаємося ти і я...

Обкладинка: я + MJ

09.06.2025

Астралтехбуд

Будівельно-монтажна бригада
блукає степами астралу, шукає,
де стати бурити під палі, щоб
утримати те, що крізь землю
стікає в учора, вібрують у майстра
утомлені в'язи, на горищі гудять
перетягнуті нерви, перезираються
з персоналом, зідхають, волочаться
далі горбами химер: "Колись
подолаємо простір, а згодом
навчимося підвішувати мости
на троси часу, тоді над рікою
мінливості ентропії обіймемо
втрачене назавжди́..."

Обкладинка: я + MJ

29.05.2025

[…]

Зорельоти покидають сторінки
у напрямку незвіданих майбутніх,
історії намотують круги прочитань
знов і знову, жменями надій блищать
в абстракціях заплаканого зору,
щем такий зсудомила зникомість,
що хоч кричи, але натомість на губах
кривий болючий усміх, услід красі
розправленій долоня з берегів,
де залишається один колишній
ваш супутник, із побажанням
чарівни́х шляхів...

Обкладинка: я + MJ

29.05.2025

Травми

І.
Ні слави, ні сили,
скелет похилий,
слова підбадьорення –
кляте блюзнірство,
рухатись важко,
дихати гірко,
але не ляжеш,
але повзтимеш...

ІІ.
Іноді моя душа кричить
над пилом глиняної мрії,
стягує хребет у флейту,
навіває німотний вірш
матерії вихором дервіша
у відчаї, заговорює, аби
жило мертве, йдучи за-
буття...

Обкладинка: я + MJ

29.05.2025