mor Fati

Уран

Крихти на столі Долі,
крихітні перекотиполя,
підсунься поближче до джерела
невидимого світла, ми
не припинимо бути крихтами,
проте кожна трошки також
випромінюватиме, і в загаченому
просторі стане на люмен світліше,
асфальтобетон віддасться тріщинам,
над руїнами вежі вщент знищеної
колоситимуться згодом радіоактивні
кульбаби.

Обкладинка: я + MJ

21.05.2024

Parasympathetic
Парасимпати́чна нерво́ва систе́ма — частина автономної нервової системи, пов’язана з симпатичною нервовою системою, і в певних умовах функціонально їй протиставляється. […] Тобто парасимпатична нервова система активізується коли людині потрібно відновити запаси енергії, на відміну від симпатичної. — Вікіпедія

Створено за допомогою: Midjourney, заготовок та шрифту C451, Photoshop
14.05.2024

Пора в’язати… Самопочуття дає зрозуміти, що черговий поетичний період завершено, тема вичерпана, нема сенсу продовжувати мучити творчі залози. Тепер треба зібрати все написане в книгу. Це буде вже другий неопублікований рукопис, 6 у загальному рахунку. Є концепція, є робоча назва, але краще озвучу все вже по готовності, аби не наврочити. А поки – віршик…

Не помер...
просто повзу повільно,
за сантиметром міліметр,
тягну піщинку свою ледве-ледве,
але як є... вже як є... дрібничка
на шкірі Всесвіту намагається
стримувати пожежу в нервах,
підтримувати дихання, не при-
пиняти сіпатися, не дати
сходженню перетворитися
на занепад, спирається на
крихту, з якої [через століття] 
сконденсується  мегаліт 
у розчині фармакологічному...
...якщо пощастить, то стане
частинкою того масиву, який
порятує світ...

Обкладинка: я + MJ

10.05.2024

Пекарня

Шахта гути бога
крізь хребет пірнає
в тінь, відкинуту
польотом світла
через простір,
стривожений трим
матерії, збудженої
з вічних снів,
звук первинний
крізь флейту могутню
небачений влаштовує
цирк божевільних
конторцій, дивись - які,
й між ними - ми,
згрібаємо борошно
й місимо насущний
хліб, загущене тепло
благословення зірки
у літерах на скоринці,
впаде в живіт,
у голову луна злетить,
загасне повільно,
зависне тиша дивовижна
вбрана у відблиски
поміж вій...

Обкладинка: я + MJ

10.05.2024

Містерія

У брині марева святі
плетуть порфіри
лицарям, які пішли
за хмари марш-кидком
на порятунок світу,
нитки під пальцями
співають жалісно,
і дивляться
мироточиво, аби
був легше шлях,
аби ковзало легше
пір'я шкірою вітрів,
аби щастило в горлі
вогняного виру дістати
світло й оселити в очі
тим, кого так сильно
полюбили, кому вернутися
навіть без дихання
заприсяглись...

Обкладинка: я + MJ

08.05.2024

37

Згори гостро гола
блакить агресивно
цілує у мозок, аж
стогнуть судини
від того, як спогад
потужно зринає
з нейронної глибини:
вісь із 37 весен
лоскоче й солодко
спазмує мить,
туго стягнутий докупи
ганглій мерехтить
віночком із квітнів,
у волоссі трави
щось неймовірне
розправляє плечі
над усім, що горить...

Обкладинка: я + MJ

06.05.2024

Екзальтація

Розкрилася раптом присутність симфонією щемливих сердець,
квіток, що співають, дзвенять, кричать нетривалими
вузликами всесвітнього нерву, спазмує губи ця музика
тремтіння пелюсток, імлить горизонт пилок,
коли пускаємось берега, осідає на тернах,
терпне часу ковток, б'ється в животі захоплено
метелик, ой леле, леле, лелять вогники
зірок, розсіяні над полем смерті...

Обкладинка: я + MJ

06.05.2024

Descensus

Хто знає – зі світла
спускається в тінь,
у відсутність занурює
руки поволі, вставляє
полімер між зубів, щоб
не стерти їх об зане-
покоєння, тестує, на-
скільки далеко сягне
вогонь, скільки вже його
є в долоні, ця діяльність
позбавлена будь-якого
сенсу, ця діяльність
позбавлена будь-якого
значення, ця діяльність
просто саме життя,
з тих пір, як промінь
звився протуберанцем,
торкнувся зернятка
гарячим пальцем,
зрушив маятник серця
у мовчанні, й потягнулося
дерево у два спрямування,
що більше вбирає світла,
то далі у пекло свердлить,
що величніші емпіреї –
жахливіші глибини смерті,
що більша любов – щільніше
стискаються зуби, хто знає –
робить собі вакцинації згуби
бо в садах високих надій
мацаки чудовиськ завше
в'ються за стопами,
та лоскоче парость чорна
у хребті...

Обкладинка: я + MJ

23.04.2024

[…]

Скинулись копІйками,
скинулись життями,
скинулись кінцівками
та ще якими травмами,
скинулися мріями,
скинулись родинами,
скинулися друзями
та ще якими рідними,
скинулися твердістю,
скинулися м'якістю,
скинулись, що майже
ніц нічого не зосталося,
й от сидим та крутимо
млини вже по інерції,
зжирають жорна трупи,
але дещо вже потерлися,
і я в душі вже не їбу,
куди ми всі прикотимось,
з-під лоба зирю у імлу,
скидаю щось по змозі...

Обкладинка: я + MJ

20.04.2024

[…]

Реальність кліщами
додолу тягне куточки
губ, мужики з жінками давно
не танцюють, збирають
гривні, рахують трупи,
хз, яким чином досі
рухаються, хз, яким
чином справляються
з сумом, мабуть, уже
просто на автоматі,
мабуть, вже ні з чим
ніхто не справляється,
звичка боротись, мов звичка
бути – єдине, що залишається...

Обкладинка: я + MJ

20.04.2024

AMOR FATI

Творчість Максима Холявіна