Позначка: любов

  • АСТРАЛТЕХБУД VII. Ревіталургія

    АСТРАЛТЕХБУД VII. Ревіталургія

    Відбудова в умовах
    постійного нападу,
    ворог спамить юнітів
    безперервно, наді мною
    мерехтить іконка гайкового
    ключа монотонно, боти
    ремонтні кружляють
    бджолами довкола голови,
    пошкоджений вулик завис
    над безоднею, прикритий
    керованою сліпотою від
    спалахів немилосердного
    світла, яке штурмує твої стіни,
    і з'являються тріщини значно
    глибше, ніж хотів би, зашивають
    розколи ранковими променями
    бджоли-авторемонтники,
    з піску всього обсипаного
    будівельники замішують розчин
    для форми під нові цеглини,
    адаптивність зосереджено
    на диханні, гудінні турбіни
    у режимі понижених обертів,
    поволі-поволі, поступовими
    зусиллями переміщуєш ноги,
    одна за одною, одна за одною,
    світ ловить нас, але ще не впіймав,
    тому є привід сподіватися...

    Обкладинка: я + MJ

  • Κατάβασις

    Κατάβασις

    Звірі, що гуляють у віддалених 
    джунглях лімбічних, мають власне,
    інфрачервоне, сяйво: у чорних німбах,
    у шоці дотику до заборонених воріт,
    у шелестінні вологому руху забороненими
    коридорами, в рідинному обміні,
    супроводжуваному радістю або болем,
    як спливають у потоці ду́ші – ковтком
    чи виверженням, до світла чи геть від нього,
    як народжується добро з первинного злого,
    як інстинкти трансформуються в любов,
    як вогонь, електромагнітне поле й парадигми
    походять із тертя поверхонь – одна. об. одну,
    як нарощена маса прагне до порушення закону
    й спалахує в реакторі втамованою пожежею
    без опіку речовини живої, тож коли в захопленні
    сліпому слухають янголи Аполлона рівномірне
    гудіння сотень тисяч турбін у машзалах просторих,
    в судинах регочуть менади стабілізованої експансії
    хаосу теренами святої Пустоти...

    Обкладинка: я + MJ

  • ЖК-вальс

    ЖК-вальс

    Їздили панельки містом
    по залізничних коліях,
    коли проклали полотно?
    Коли поставили будинки
    на платформи? Хто?
    Згадати важко, знаю
    точно тільки, що
    відбулося колись давно,
    коли недолюдкам кортіло
    воювати, те зробили, щоб
    могли будинки ухилятись
    від залізних опадів, відходити
    із траєкторій руйнівних
    у танці житлового айкідо,
    гнучке планування районів, 
    під'єднання до водо- й тепломережі
    гнучкими поліетиленовими
    трубами, а також із запасом 
    кабелю для маневру, потужні
    й незламні платформи для рухомої
    нерухомості, і вишивка сталевими
    нитками уздовж майданчиків дитячих...
    з тих пір минуло часу чимало, та
    залишається традиція –
    раз на рік будинками вальсувати,
    ковзати з приємним низьким
    гудінням по плетиву металевому,
    пам'ятати, як це кружляння
    утілювало саму змогу продовжити
    дихати, коли комусь так хотілося,
    аби припинили дихати...

    Обкладинка: я + ChatGPT

  • ДИВОТВІР

    ДИВОТВІР

    І.
    Не міг пручатися свинцевим хвилям,
    билися в скелі із металевим ба́манням,
    падали на тіло усією вагою присутності,
    і почувався такою нікчемною цяткою
    проти всієї цієї солі, тож і почав абсорбувати
    сіль, ковтками короткими та обережними,
    змінював метаболізм, пророщував кристали
    зі шкіри, зростався з піском і камінням, зануривши
    поглибше пальці підломлених ніг – слабких,
    скрутивши пальці рук – слабких, винаходячи
    силу – з відсутності сил, винаходячи собі
    місце в гомоні стихії, й стихія запустила
    механізм, якому став соляною цеглиною,
    однією з, але тим не менш, бо там, де
    гудить монотонно рутина натягнутих
    тросів, дотикаються реальності стріли
    зі стволів зіниць, у місці тому, ну́дному
    і некрасивому, цятка тіла збирає краплини
    сировини, щоб завтра на ній проросло
    насіння дива у напрямку висоти...

    ІІ.
    В лабіринті відсутності зору
    організм відростив собі зір
    і побачив дзеркало чорне,
    у дзеркалі клубочився він,
    в себе врізався організм, 
    сам у себе влетів організм, 
    і виявив, що він – не один,
    в плутанині його клітин
    маршують кінезини, транспортують
    серотонін галереями фабрики дивної
    з генерування див, оркестр у ямі 
    невизначеності, інструментів
    нестройні ряди, добирають
    потрібний мотив, щоб світилася
    лампочка нагорі, і потреба ця
    аксіоматична до тріску зубів,
    у дзеркалі чорному клубочиться
    слово – зі знаком питання в кінці...
  • Батькові

    Батькові

    Той, хто відчув
    сліпуче благо
    літніх днів, себе
    інвестував землі,
    у тому числі й
    своє тіло, коли
    змінило форму
    свого існування
    в лабораторії
    могили чи поживним
    пилом у галереї
    коренів, зненацька
    вірю: робота триває
    попри хвилі біомаси
    руйнівні поверхнею,
    бо ми частина
    тектонічної сили
    еволюції живої речовини
    навіть тоді, коли свідома
    ітерація активності
    трансцендує на
    позасвідомий рівень,
    інвестиції продовжують
    працювати, генеруючи
    додаткову цінність
    в артеріях планети...

    Обкладинка: я + MJ

    Фото батька: я

  • […]

    […]

    Скільки янголів танцює
    в одній краплині дофаміну?
    Вдивляюся, і бачу в ній
    барви вбрання Нашої Пані
    Марії, втілення поганської
    Весни, сплітаються символи
    в гримуар химерного просвітління,
    зарядженого жменею коштовного
    каміння, зліпленого з осаду секунд
    найважливіших, наче хвіртка
    в потаємний сад, де зав'язались
    вишні вже, і плетиво диких троянд
    змішалося із виноградом, тиша
    провінційна поруч з іржавими
    гігантами й зеленими такими
    хвилями, списи над фонтаном
    й дзвін яскравий вздовж ходи
    від площі до майдану, наш
    фундамент – невмілий, проте
    амбітний, на ньому світлова
    інсталяція хати, хочу вірити
    (без підстави вірити), що все-таки
    колись підвищимо число густини
    того сну до матерії доторканної...

    Обкладинка: я + MJ

  • АСТРАЛТЕХБУД ІІІ

    АСТРАЛТЕХБУД ІІІ

    Десантування з мами в буревій
    на будівництво хмарочоса на піску,
    шнурки на чоботах міцніше затягни,
    бо доведеться толочити бруд,
    не покриває небезпеки договір,
    бюро архітектурне знищила гроза,
    лишилося трохи малюнків 
    на обвуглених уривках й годі,
    залишилися: кувалда, невідома матір
    й дещо нездоровий глузд,
    і забирає так багато часу й сил
    навчитись поратися зі спорягою,
    налаштувати клямри й ремінці,
    в камінні видлубати отвори під анкери,
    в камінні видовбати спальне місце,
    бо не присісти за відсутності рівнин,
    і заливає раз за разом котлован,
    і кришить блискавками бетоніт,
    і збожеволілі вітри згинають арматуру,
    час конденсується у ртуть,
    піди спини його сріблястий біг,
    вкладаєш душу в дизельний мотор,
    по вінця ароматну рідину,
    у небо стріли струменять
    і пнуться троси, тьохкають,
    здіймають тягарі майбутнього,
    спинають палі завтрашніх радінь
    до сонця десь поміж свинцевих хмар,
    спів наших в'язів переходить у метал,
    в камінні рукотворному автограф
    наших жил, у точці, де вирівнюється
    сила й матеріал, твориться ніжність,
    лагідна, мов нуль, у зливі темній
    світять наші усмішки, й сузір'ями
    краплини мерехтять, бо ми
    не просто соваємо брили,
    ми будуєм храм у серці семисот
    стихій, хранитиметься в залах
    звук серцебиття всіх наших
    поколінь, баланс рутин, ривки
    увись, примарна в'язь учинків
    і звитяг, ми винайшли в процесі
    сенс, ми винайшли у божевіллі дім,
    передає бригада естафету зміни,
    пора на вихід, насуваю каску...

    Обкладинка: я + ChatGPT

  • Мартиролог

    Мартиролог

    Протозіркова пилогазова туманність
    концентрує масу речовини, аж поки
    енергія не переважить і не розчахне
    корону, проливаючись без жалю
    у безодню довкола, і
    під крилами світила нового
    пригріються барвисті кульки,
    космічне серце над хаосом
    і ймовірністю безформності
    зведе дім…

    Ілюстрації: фото героїв + MJ + Photoshop

  • Окарина

    Окарина

    Коли кортить поговорити,
    дмухай в окарину світову,
    і слухай, як бринить зсередини
    відповідь на безглузді
    питання в пробуджену пустоту,
    яка тоді розкриється
    пелюстками з-під замочка
    клітора у мерехтливих віршах,
    таких плавних масних рядках
    про те, як бути з огромом цієї
    тиші в недосвідчених руках...

    Обкладинка: я + MJ

  • Варіації на тему Шевченка ІІІ

    Варіації на тему Шевченка ІІІ

    Садок вишневий коло хати,
    інвертори між бджолами гудуть,
    блищить акумулятор індикатором
    під ковдрою бетонного бункеру,
    сузір'я душ, знервованих і впертих,
    поволі формує систему нічного освітлення,
    випростуються в простір артерії,
    перетікають між тілами сили,
    даючи змогу стати більше, ніж один,
    отримати ще більше я в мережі ми,
    витягувати з льоху заблукалий світ
    кривавими стежками еволюції,
    ось вечоріє, ось червона мить
    над горнятком гіркого трунку,
    у сліпоті контуженої голови
    орієнтуєшся на витягнуті руки,
    й рухаєшся вздовж дротів
    систем автономного живлення...

    Обкладинка: я + ChatGPT + MJ

  • Новий хрестовий похід дітей ІІ

    Новий хрестовий похід дітей ІІ

    Дівчатка пілотують
    важкі бомбардувальники,
    несуть під серцями важкі
    авіаційні бомби та ракети,
    життя навчає танцювати
    танець Калі й жонглювати
    відтятими головами чортів,
    тож янголи вивільнюють
    ув'язнену в металі lux aeterna
    і палять горизонти пітьми,
    бо знають – сонце може
    не зійти, потрібно підсвітити
    шлях юрбі підсліпуватій,
    роїнню ґрунтів, що ховає
    квіткове насіння в очікуванні
    весни...

    Обкладинка: я + MJ

  • Магістралі

    Магістралі

    24-смужні автомагістралі
    в пустелі солоних рівнин,
    і кожна автівка несеться
    у світле майбутнє, де
    кілометрові будівлі лоскочуть
    небо надійним залізобетоном
    стін, антени в'ють прозоре
    павутиння діалогів, і кожна
    мрія має місце, де присісти
    і випити філіжанку кавачаїв,
    піти до спортзалу, подивитися
    галерею проявлених відчуттів,
    послухати звук збалансованої
    присутності у шумовинні днів
    протеїнових візерунків, гарних
    таких, граційних і стійких,
    немовби трамплініста літ уздовж
    математично ідеальної кривої
    у саме серце щастя між оцим усім...

    Обкладинка: я + MJ

  • […]

    […]

    Стверджувати присутність,
    мотивовану самоцінністю,
    руйнацію й будівництво
    простягати протуберанцями,
    лаштувати риштування
    полотна опозицій,
    згущувати фарби
    в пошуку оптимального
    відтінку нейтральності
    в агресивності, коли
    можна було б кохатися,
    коли можна було б любитися
    з повними сяйва очницями
    перед порожнім обличчям
    вічності...

    Обкладинка: я + MJ

  • […]

    […]

    Вогнисько кволе
    на березі моря – любов,
    така горда в своєму невігластві
    холоду космосу, куди відносить
    одне за одним кожного згодом,
    блаженний, хто падає в воду
    сліпим від тендітного світла
    на кінчику гнотика, що вдає
    з себе смолоскип...

    Обкладинка: я + MJ

  • КРИЖАНА СОНАТА ІІ

    КРИЖАНА СОНАТА ІІ

    Не захиститися
    від дотику зими,
    худе голодне тіло
    роздирає крик,
    кристалізується
    повітря в пісню,
    вся твоя любов
    утілюється в лід,
    і коли скінчиться
    видих, станеш
    просто ґрунт,
    ґрунтам – лежати
    до весни і снити,
    як гасають на
    санчатах діти,
    возносячи до сонця
    мерехтливий гімн,
    відсотка сота доля 
    надбання́ над
    рівнем животіння,
    крок малий шляхом
    у 10 000 миль,
    спазмить в осерді
    всіх твоїх тривог
    незграбний знак
    усіх твоїх надій,
    безцінний опір
    пустоті, безглуздий
    в'юн веретена, і
    дзвін струни тихенько
    промовляє імена,
    твої єдині молитви,
    що інеєм залишаться
    на горлі...

    Обкладинка: я + MJ

  • […]

    […]

    І ось на світі
    тільки ми і смерть,
    порожні храми –
    кістяки богів –
    немов зачепи
    карабінам сподівання
    на любов, яка лише
    всередині, її нема
    на небі, ендемічна
    клітині, вона живе
    в складній організації
    кислот, і починається
    як ярість новонародженого,
    обіцянкою у візерунках
    калейдоскопічних
    під повіками, коли
    летиш на дотику
    присутності та сну,
    і містить кожен рух 
    барвисте благо, ті
    порожні храми
    перетворимо на
    шкаралупу тверду,
    захист від безумства
    буревоїв далини,
    мов насінини – квітів,
    квітів, безглуздих
    вибухів любові
    в пустоту...

    Обкладинка: я + MJ

  • […]

    […]

    Ти розкрив книгу всесвіту,
    і виявилося, що сторінки пусті,
    цей палімпсест зісканувати
    можна язиком хіба, тоненька плівочка –
    історія на кінчиках нервових,
    рівний видих порожнечі на
    нерівностях твоїх приймає
    форму – хочеш, і виходять
    перші літери ландшафту,
    крізь німоту нудьги поза собою
    вчишся говорити, винаходиш
    мову окрай відчаю, сваволю
    крізь реторту трансформуєш
    у любов, і стерпною стає
    необ'єктивність значення,
    свою вагу передаєш фантому,
    сплетеному з імпульсів малих,
    матеріалізується будова дому
    в неприязній динаміці пітьми...

    Обкладинка: я + Chat GPT + Midjourney

  • МАНІФЕСТ

    МАНІФЕСТ

    Збирайте все наявне залізо,
    згрібайте докупи всю арматуру,
    будуйте моторизовані екзоскелети,
    будуйте імпланти, себе будуйте,
    буттю не видно кращої ідеї,
    ніж ставати якомога багатшими,
    нагромаджувати й домінувати
    над стражданням – єдиним
    притомним методом: нарощувати
    й віддавати, переповнюватись
    і випромінювати все можливе благо –
    єдина справжня формула доброти,
    перемога над голодом і злиднями,
    двосічного меча балансування –
    знання часу для леза і часу
    для лемеша, життя над усіма богами,
    fiat vita, pereat veritas! Прагнення
    любові над усіма принципами,
    citius! altius! fortius! Аби потонула
    війна у спорті, нехай досконалої
    гри немає, та треба поглибити хист
    присутності, цей тягар тут назавжди,
    допоки не винайдемо під нього важку
    атлетику, поки не зазіхнемо на утопію...

    Обкладинка: я + ChatGPT + Midjourney

  • Темпораграфія

    Темпораграфія

    TIME-CAPTURING DEVICE / TCD-Λ9
    BOOT SEQUENCE INITIATED

    > power core online
    > inertial frame locked
    > entropy baseline sampled

    > loading temporal capture module…
    > binding photon stream to causal lattice
    > synchronizing shutter with Planck intervals

    > scanning environment:
      ├─ light residue ………. OK
      ├─ gravitational noise …. ACCEPTABLE
      ├─ biological observers … DETECTED
      ├─ memory shadows ……… PRESENT

    > calibrating lens curvature
    > correcting for emotional parallax
    > compensating for observer bias

    > initializing temporal buffer
    > allocating storage for:/
        – dust suspended mid-fall
        – decision not yet made

    > sealing frame edges
    > device ready
    > aim carefully

    Шукаєш точок своєму зору
    початків каліграфії пера проміння
    на скрижалях твоєї пітьми,
    щоб записати миті перебування,
    мов заповіді – ні про що, для нікого,
    впольовані солодкі крихти
    з пісного столу, відкриті істини
    в напої гіркому, смакованому
    в сутінках зими...

    Обкладинка: я + MJ

    Код ініціації апарату: Chat GPT + я

  • На відстані

    На відстані

    Сонце таке яскраве, 
    хмари такі важкі, 
    я розіп'ятий на перехресті
    не в змозі встати, 
    взяти постіль свою і піти,
    у розпачі намагаюся
    відростити довгі-довгі в'язи,
    волокна оптичні,
    а далі принаймні променями
    досягнути омріяного
    стану десь між вимірами,
    десь між світами,
    де разом ми...

    Обкладинка: я + MJ

  • Нейропластичність

    Нейропластичність

    Арматура координат
    не повинна ув'язнити
    нейропластичність,
    тягар може бути
    будівельним матеріалом,
    якщо спромогтися
    зняти його з душі
    та покласти в основу
    майбутнього дому,
    так багато не можемо, та
    все ж чимало й спроможні,
    навіть у стані равлика,
    навіть у стані амеби,
    виявляється, навіть
    на таких маленьких
    енергетичних рівнях
    сховано чимало руху,
    навіть в одноклітинних
    є потенціал майбутніх
    титанів, слава ж бо
    наполегливості еволюції,
    навіть в інерції, навіть в інерції...

    Обкладинка: я + MJ

  • 7D

    7D

    Любов прутом арматури
    між серцем і шлунком
    виточує сльози, і сльози
    довкола все перетворюють
    на калейдоскоп, конструкт,
    покликаний витримати 
    коротке замикання всередині
    багатовимірної машини,
    прокладає місток через вічність,
    і там у снах намагаєшся з'ясувати 
    зі значущим іншим кращий шлях...

    Обкладинка: я + MJ

  • АНТРАЦИТ ІІ

    АНТРАЦИТ ІІ

    There was an explosion…
    Hideo Kojima. Death Stranding

    Є пітьма, яка живе вздовж променів,
    завішує сліпим дощем погляд,
    і мозок спазмує, стає раптом холодно
    й лячно, немовби бездомному у безодні,
    цьому феномену не доберу інтерфейсу,
    діамантовою сутрою хрумтить за очами,
    непроханим одкровенням поламаної
    мікросхеми від необережного користування,
    був маленький короткий спалах, і тривалий
    опік поперек внутрішнього ландшафту
    залишається віршем незнайомою мовою,
    розколом остову персональної башти,
    і мені здається, що ця помилка коду
    показує, як може "я" опинитися
    у порожньому мікрокосмі, у вакуумі,
    куди обов'язково з темряви набирається
    матерія хаосу, наповнює маренням форми,
    і немає спокою у снах бездомного у безодні,
    блукає в містах, не встигає на потяг,
    і кожна квартира чужа, силуети чужі,
    а в домі, де ядро спогадів, розвалля,
    все покриває іржа і холодний синій попіл,
    обвуглена душа витягує з вікна назовні
    вузлик з любов'ю, якщо проковтне все
    кошмар, то там хоч вона залишатиметься...

    Обкладинка: я + MJ

  • Запис без назви 1675
    Рівне гудіння моря
    реліктової частоти, 
    вимір, де розчиняються
    обличчя речей, простір 
    безкінечного "до"
    на початку часів:
    до форми, до сенсу,
    до тиші, до шуму,
    до вектора, до перспективи,
    до пробудження і до сну...
    ...чи не сюди опускається
    кожна істота, перш ніж
    рвонути крізь виміри вгору
    від наступного удару гонгу,
    що насправді не замовкає?
    За відсутності змоги фізично
    вберегти любов, залишається
    тільки вірити в фізику,
    що в ній схована музика
    понад мар-нотами...

    Обкладинка: я + MJ

  • Метатемпоралія

    Метатемпоралія

    І.
    Немає марної сльози, 
    немає марного страждання,
    якщо все, що ти пізнав
    за існування, можна задіяти
    у темпоральному прагненні
    до того, щоб кожна частка
    у безначальній спіралі колись
    пролетіла найближче до
    досконалості...
    ІІ.
    Дотягнутися до вчора
    крізь коріння тільки 
    заради того, аби
    посидіти поруч,
    разом подихати,
    милуючись квітом
    яблуні... цей плач
    у куточку усміху –
    сконденсований
    час, де ти будеш
    жити вічно...

    Зображення: я + MJ