Позначка: сучукрліт

Тисяча "ні"
закарбована
на стіні,
зажурено
дивляться на
захід соляні
стовпи,
їхнє сонце
назавжди сідає,
і я відчуваю,
як вітри зими
мене щосили теж
розвертають туди,
ледь пручаюся,
шкребу на камінні
благословення,
без віри, без надії,
на жаринці любові
та декількох
лікарських засобах,
всім, хто може,
просочуйтесь
у щілини, утворюйте
тріщини,
вбирайте кульбабами
зоряну благодать
потойбіч,
ваш кожен рух –
корпускула дива,
в долонях плекайте пух,
проходьте сміливо
крізь мур у
шумовиння квіту,
де ховаються
співи в очікуванні
губ…
…минуле згорає,
лишаючи сіль
вам на хліб
у добру путь…

Photo by Nicholas Barbaros on Unsplash

Розлам
в основі храму
диктує естетику
кричучої нави
з бетонних блоків,
колаж недбалий,
війна – літургія,
кісток ламання
ритуальне, в пошуку
правильного зрощення
частин існування
у тілі щастя – на вівтарі,
філософування молотом,
дзвін важкий підтримує
тривогу, любов – батіг,
любов – єпитим'я,
любов – з окопів під кулі,
любов – укриття, любов –
трамплін аж до бога,
а потім – пам'ять про світло,
як пам'ять у тиші про ноту,
ятрить склепіння храму
кривого, мов стовбур
дерева на скелі,
якому відкривається
холодна висота
нестерпною наготою...

Photo by thom masat on Unsplash

Любов не вивчиш раз і назавжди,
любов раз і назавжди не відчуєш,
бо Сонце танцює щомиті в пітьмі,
бо клубочиться вир жахіть
у серці народження, і навіть якщо
не поглине тебе круговерть ворогів,
сам себе завжди здатен знищити,
вкотре бачу, як тягнеться нить
від кожного нервового закінчення,
любити - значить врівноважено висіти
між усіх різноспрямованих намірів
під дією доцентрових і відцентрових сил,
опірмат для того, хто вічно нездужає,
але мусить мурувати мости, аби ними
вона крокувала, і крик набирав відтінків
ніжності, аби шуми в грудях набирали
мотиви музичні, аби смак усмішки
менше гірчив, а більше тішив...

Обкладинка: Jr Korpa via Unsplash