mor Fati

Варіації на тему Шевченка ІІ

Садок вишневий коло хати –
з бункером, оснащеним
системою водопостачання
з фільтрацією та каналізацією,
з вентиляцією, гідропонікою
й бетонним тунелем до другого 
виходу, арсеналом з тактичних
дробовиків АА-12, з якими
може впоратися навіть дитина,
й чималою кількістю магазинів,
й кількома ящиками гранат
в оточенні консервації,
глибоко, сталево затишно
в сталевих обіймах, тепло родини
отримає бронік, і все буде гаразд
у нас...

Обкладинка: я + MJ

15.02.2024

Видобувна промисловість

Кожний nach
обтрушує шлак
зі стінок шахти,
вібрує поверхня
тунелів порожніми
дзвонами, протяг
формує туманність
пилогазову, забирає
кудись у вакуум
плавати, на траву
осідати снами,
чия якість не
матиме жодного
значення, але
це нестрашно...

Обкладинка: я + MJ

09.02.2024

[…]

Не надто важить
колір самотньої цятки
між цяток на камінці,
та очі її вміщують стільки
неба... й послання
далеких зоряних систем
іскрують у краплині темної
води її, без розуміння, та
з відлунням захвату...

Обкладинка: я + MJ

09.02.2024

Свобода

Тягар заповітів на шиї,
в руках металевий колос,
у лещатах пульсують надії,
жене воювати свобода,

свобода – то не сьогодні,
свобода наза́вжди завтра,
свобода – прозора мрія,
за яку прийнято помирати,

у небі вальсують стихії,
в окопах суворі солдати,
вбиватимуть, не загинуть,
сподіваюся, за свободу,

бо хочеться дуже жити,
собі хочеться та іншим,
хати́ мурувати, саджати
сади, з дитиною грати,

сміятись... та не сьогодні,
тато ще поки на екрані лиш...

Обкладинка: я + MJ

09.02.2024

Місяць

Моя добра приятелька позичила вигуляти свій 70-300, і от я його нарешті вигуляв на балконі, та ще нарешті обробив результат. В душі нещодавно заворушилося бажання завести телескоп і клацати небо. Знаю, що це вкрай непросто, але все ж… Колись в отроцтві я доволі так захоплювався астрономією, але не геометричною її стороною, а – фізико-романтичною: температурами зірок, складом газових гігантів та “Космічною одіссеєю 2001” Артура Кларка (фільм і поруч не лежав з книжковою версією).

09.02.2024

Трагік

Це хлопчик, який полюбив
свій страх, очі замотав
бинтами, перевернутий
трон змонтував і прикрасив
глиняними черепами, сам
себе коронував терна́ми,
поста́в монархом власноруч
написаної драми, сам собі
диявол, сам собі коса
поперек адамового яблука,
епітимію наклав собі сам,
сам себе ритуально став
убивати – а всьому причина
одна зернина дрібна́, смішна́
причина, яка потрапила у браму
не того горла, стала абсурдним
наріжним каменем в основі
шахти храму, стала антрацит
душа до пожеж регулярних
звикати, стала себе сама
у горнило життя закидати,
нашаровувалася пітьма роками,
ховала кістки й сміття у саван, 
бо не мали ми іншого матеріалу 
для мурування свого "я", не мали
іншої домівки, аби прикрашати...
...тепер-от сидимо вдвох у тронній
залі, на очах Аріадни,
ворушимо скалки вугілля,
одне в одного в очах
віддзеркаленнями... ставимо
питання й навчаємось відповідати...

Обкладинка: я + MJ

29.01.2024

Некрономія ІІ

Бачив світло в очах паразитів,
таке мертве ззовні, тепле зсередини,
в житті кожної тварі бога порівну —
хоч змагаються насмерть форми —
бо кожна гидота теж зоряний попіл,
і попіл кублиться, утворює колір,
нагромаджується в силуети,
в'ється рядками історій, як заковтують
одне одного в ритуалі плоті, й кожній
частці завданого болю є частка ненависті,
ланцюгом руйнації прокладається
шлях любові, у війні винаходиться мир,
дихають хробаки уві сні, задоволені,
здіймаються левіафани над морем
брудним, щоб відчути себе живими,
благословенна котиться планетою
сваволя під прапорами світлих мрій —
де з тобою ми опинимося в ході злої гри? —
загибель спіткає чудовиськ, 
загибель спіткає достойників,
слід, що лишиться в космосі з то́го,
такий жахливо незначний,
але втім...

Обкладинка: я + MJ

23.01.2024

Некрономія

Коли виплеснеться хвиля
біому планети у зовнішній
простір, перед обличчям
померлих зірок так само
колихатиметься у невагомості
сміття дріб'язкових безладь
у життях прямохідних приматів,
пиха, паразитизм, боягузтво,
брехливість, примхи, помИлки,
приховані зрадливі потяги,
тяжіння до вбивства, театр
проекцій, цирк претензій,
хробаки недовіри і ще бозна-
скільки різновидів пошесті
комашитиметься космічним пилом,
проступатимуть виразки
крізь шкіру роками будованої
статуї надлюдини в болючому
світлі свідомості, в потоці
світової стихії руйнуватиметься
оздоблення святого місця
доторкання емпіреїв з матерією,
щоб застигнути в статусі кво,
проступатиме краса кривизни
крізь божественний епітелій
статуї монстра, що відкидає
довгу тінь героя за подієвий обрій,
прокладаючи дорогу в невідомість
крізь токсичні хмари міжзоряної суєти...

Обкладинка: я + MJ

21.01.2024

Інфраструктура

Над дахами струменять літери,
картинки летять із вікон
перемішані з нотами,
нейронна інфраструктура
протягує дендрити кібер-
нетичні від мозку до мозку,
поки що – органічних, біо-
логічні потяги трансформуються
в оптоволоконні патетичні сонати 
під акомпанемент поскрипування
серверів, кохання, ненависть, трагедії,
марення в'ються довкола антен,
осідають у металевій пам'яті
нашаруваннями нової ери
для майбутніх археологів...

Обкладинка: я + MJ

18.01.2024

[…]

10.01.2024

AMOR FATI

Творчість Максима Холявіна