Потрібна зброя,
смертоносні пристрої,
зневажені незайманими
душами, еквалайзери
терезів суспільства
покрученого, коли вороги
танцюють танець бісів,
ззовні та зсередини,
коли здіймається ураган кліщів
і поглинають мацаки безсилля
паралітичні, мусиш...
мусиш... навчатися фізиці
протидії, стискати руків'я
металевих милиць
і натискати триґер, коли потрібно
закріпити справедливість
червоним розписом, бо той,
хто звільнить сам себе
лиш - буде вільний, і за свободу
тіло й душу класти треба не свої,
а ті, які зростаються у вирі паразитів,
тріщини лупати у скалі сій,
поки війни реальність макабрична
остаточно віртуальною
не стане, поки не зможемо
у грі покинути загибель,
потрібно вчитись майструвати
наші гнізда металевим хмизом,
потрібно вчитися ракети
крилами збивати...
-

Зброя
-

Химери погоди
Ці речі писалися під час потопу, організованого росіянами в Херсонській області. Публікувати їх тоді здавалося недоречним, як недоречним здавався і настрій – такий літній на фоні катастрофи. Воєнна шизофренія як вона є…
І.
Червень - афтепаті травня,
буяння пахощів пірнає
у сопіння сонне лип,
трава зітхає, засмагаючи,
години тягнуться сувоєм
партитури літургії тихої,
крокує навою в зеленій
сукні Літо млосно,
стигне плід...
ІІ.
Як наче Літо
закохалось в Осінь,
занадто рано
свіжістю повіяло,
ще досі липи
ноту скрипкову
тягнуть крізь мить,
черешні досі
не дозріли, ми
не встигли ще
купити вражень
за надії, не
надивились
на блакить, а
вже зірки накрила
ковдра сіра,
судомить
позіханнями хрящі,
волога вовна
душу заніміла,
і все всередині
зимово спить...
-

Читання – “Танки й Груші” – Веллс, Холявін
Діана перемогла у поетичному конкурсі й здобула змогу взяти участь у “Поетичних дуетах”, які влаштовує арт-винна галерея “MODI”. Покликала мене стати її дуетом, і я залюбки погодився. 28 червня ми читали свою програму “Танки й Груші”. Назву взяли за пасажем із “Книги сміху й забуття” Мілана Кундери: “Танк смертний – груша вічна”. На контрасті наших стилів, а також теми воєнного металу і опонуючої йому органіки побудували читання. Вийшло камерно, тепло й кайфово. А також – терапевтично. Принаймні, для самих читачів. Як усе було – можна побачити із запису вечора нижче. 🙂
-

Варіація на тему Шевченка
Садок вишневий коло хати,
хрущі над вишнями гудуть,
ідуть солдати з автоматами
сльотаву й перебиту путь,
співають, ідучи, дівчата
над головою марить прапор,
роса секунд, неначе ртуть,
а з нею діти, тата, мами,
а з нею мрія ще́мить дух,
а з нею стільки не встигають
завершити на зльоті рух...
і осипаються, мов зернятка
гранату, даруючи містам
ранкову чашку кави ціною
наскрізної рани, з якої
крила втомлені ростуть...
співають залпами гармати,
садок здригається,
але хрущі – гудуть...
-

Джерело світла
Спочатку було світло.
Світло було порожнє.
Спочатку була пітьма.
Вона була теж пуста.
Коли вони закрутилися,
все – сталося, і все –
відображення двох
порожнеч одна в одній,
тож кожна людина –
так само вегетативна,
як вектор, що тягнеться
вздовж чистого аркушу,
поки перо не стикається
з ворсом паперу, і його
ідеальна пряма не збивається
з рівноваги, присутність
води пізнається, коли
лицем Місяця раптом
розходяться брижі в
момент хвилювання,
і ось той момент, що
замішує каву, той момент,
що торкається неба
допитливим пальцем,
коли рука являє білизну
між рядків, є найближче
до того, що може
назватися "бог"...Обкладинка: freepik
-

Поляниця
Крок за двері
у танок із шаблями,
перспектива
завжди на лезі
проти тіла,
куди поведе стилос
залежить від того,
чия рука тримає,
границя чи рана,
несумісна з життям –
укорінено в ґрунтах
черепів, правда
на вістрі стоїть
у пуантах, краса
спирається
на спис у пагорбі з
мертвих нападників,
любов тримає щит
і готує контрудар,
амбіції мають власну
фізику, бажання мають
свої траекторії,
тятивою дзвенить
поріг будинку
під стопою твоєї
стріли, я скажу тобі,
благословенню
вслід, перевір,
будь ласка, меч
на поясі й рушницю
на плечі...Обкладинка: freepik
-

Код тиші
Тиша не схожа на тишу,
мовчання не схоже на інше,
жадібним пташеням ковтає
пам'ять краплини дня,
у кожній – своя ДНК
спіралить у морі часток,
хай славиться гравітація,
яка не дає позабути, як
шепоче каміння великого
міста у розмові таємничій
із деревами, як стукотить
ледве чутно намисто на
шиї жіночій, як поскрипують
черевики з тканини ультра-
технологічної (перероблений
пластик), як шурхочуть вії,
коли люди кліпають, омиваючи
очі, повні надій і пилу, фантастика
буденної рутини, схожої на сон,
так, поганенький іноді, та все-
таки часто й приємний сон,
ранок за ранком падає в скарбницю
дзеркал, де маячать помноженими
ранковими зірками, коштовностями
нічев'я...
-

Бо всяка плоть, як трава… (с)
На мертвих зростає трава,
квітками дикими пурхає радість –
іллегітимна на тлі стіни плачу,
проте тілу Христа в обіймах
м'якої зеленої ковдри краще,
ніж на цвяхах, бо кожний клаптик –
це атомний видих того, хто відбув
темпоральним болідом у простір,
відгув ім'я своє з краю губ у
майбутнє, де буде присутній
відлунням відпущений дух
й сміятиметься на віях зеленим
кольором...Обкладника: Bradley Brister
-

Заніміння
Любов зубилом Кроноса
із бетону байдужого вибито,
проступає обличчя напружене,
арматура іржавіє з щік,
холодними були ґрунти,
потвори поля запалили,
зворухнувся затерплий язик,
недозрілі слова потекли
карамельною слиною,
викликаючи недовіру
і злість, бо мудрі по шкоді
минулим числом підвелися
і бачать тебе пустотою в долонях
знов, як тисячі разів до того,
Епіметей валяється на троні,
поки несе в окопи дронів Прометей...Обкладинка: Joao Tzanno
-

Nativity In Yellow
Ти живеш у моїй потилиці,
довкола бігає Вона, далі –
ті, хто став родиною, і далі
так, орбіта за орбітою,
намотується вся моя мала
галактика в неосяжному
морі квантів й іншого
космічного планктона,
я радий, що між усього ми
бачимо спільний сон і
крутимося з усієї сили
у Неї під рукою, бо Вона є
Любов...
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/xsimko_apple_trees_forming_a_large_equal_cross_high_angle_twi_4b6e8f65-ca1e-4c17-9385-26ca9837b338_3.png?resize=300%2C300&ssl=1)






![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/xsimko_fish_thinking_in_the_dark_whirpool_-chaos_40_-ar_169_dae58ad7-a87f-4105-a20f-41ac27d07958_3.png?resize=300%2C300&ssl=1)
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/xsimko_httpss.mj_.runPNCAZ03utzU_an_old_man_sitting_in_the_arm_24d499f5-717f-477c-baaf-a073f31cb119_0.png?resize=300%2C300&ssl=1)

![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/xsimko_a_beautifully_organized_cables_and_wires_used_to_power_e66f0225-8bb1-4a68-beca-82beb23b898b_3.png?resize=300%2C300&ssl=1)





![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/xsimko_spiral_world_is_rising_up_into_the_sky_as_the_curve_th_f317996c-ac8c-4510-98d8-ad4c21949951_1.png?resize=300%2C300&ssl=1)










![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/xsimko_an_old_broken_radio_in_the_grass_under_the_starry_suns_5d46b558-d4a9-41b6-91ee-bd8667d6f8f3_2.png?resize=300%2C300&ssl=1)





![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/0_1281329.png?resize=300%2C300&ssl=1)


![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/xsimko_red_giant_star_rising_over_Earth_horizon_instead_of_th_2bc15ba2-663f-4bdf-94c2-ec2476dc3d9f_2.png?resize=300%2C300&ssl=1)























![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/xsimko_a_giant_moose_in_the_vast_field_of_the_wild_flowers_in_eea0bf55-6ca7-465a-8dbf-ddb8fcfe238c_3.png?resize=150%2C150&ssl=1)


![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/xsimko_man_aggressively_climbing_out_from_under_the_concrete__783762f8-cfe2-4b45-9ca0-29ed2a21ca5b_2.png?resize=150%2C150&ssl=1)














![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/0_016.png?resize=150%2C150&ssl=1)
![[…]](https://i0.wp.com/www.amorfati.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/0_28.png?resize=150%2C150&ssl=1)