AMOR FATI

Творчість Максима Холявіна

  • Воля

    Воля

    Безкінечність садів,
    безкінечність берегової лінії,
    і хвилі степу безкінечні, й небо,
    небо нескінченне, світанок
    стільки, скільки треба, і скільки
    треба день, і ніч пірнає у безодню
    зір в червонім колі поцілунку сонця,
    лунає серця тріск, бо рветься струмінь сліз –
    ріка туди, куди відкрило двері надзусилля,
    і крилами там стане крик, й розквітне все
    колюче білим навесні, ти дихай, дихай і лети,
    нехай пульсують ніжно та потужно ребра,
    над неможливим прокидаючи мости...

    Photo by Jonathan Bean on Unsplash


  • Стовпи майбутнього

    Стовпи майбутнього

    Із чорного диму
    до неба здіймаються скелі
    сягають нечуваних досі висот,
    між ними пошепки тчуть полотно,
    і поки що навряд чи хтось побачить
    результат старання, та в майбутті
    з пітьми проступить квітний шум,
    і коло хати змагатимуться діти у красі 
    заради втіхи, а не задля виживання...

    Photo by Max Kukurudziak on Unsplash


  • Подяка Музиці

    Подяка Музиці

    Задихаюся, коли
    бачу колекції файлів
    музичних з архівного диску, ці
    альбоми — все, що
    складає мою істоту,
    щемку невимовну
    ноту мого бога,
    мого часу,
    мого дому...

    Photo by hosein zanbori on Unsplash


  • Міжсезоння

    Міжсезоння

    Огром покрову зими
    танцює з весняним небом,
    коли дотикаються світло
    і тінь – усе стає синім, у мені
    розривається крик у відповідь:
    я ваш свідок, о повітряні велетні!

  • Алхімія ІІ 1/4

    Алхімія ІІ 1/4

    Чорнозем душі
    такий плодовитий,
    що навіть слова шахраїв
    можуть виростити
    дерево життя,
    тому в вирі часів
    у зляганні добра і зла
    нема переможців
    або переможених,
    ото б тільки варто
    зробити процес
    менш болісним...

    Обкладинка: Unsplash


  • Алхімія ІІ

    Алхімія ІІ

    Солоний край
    межі життя і смерти,
    оперізаний шумовинням,
    запаморочливо гострий,
    немов пробудження, яке
    продовжує сюжет сну, вершина,
    де нічого не сталося, і ніц
    не стало зрозуміло, але
    ієрогліфи зазміїлися,
    стали корчами тіла, осідланого
    так довго виборюваною благодаттю,
    розкривається єдність білого світла
    й проливається дощем незвіданої
    мови, порожнини заповнює
    твого мистецтва кава, така гірка...
    така гірка...

    Обкладинка: Unsplash


  • Utilities

    Utilities

    Що основа?
    Підвал, де судини
    й джерела вогню?
    Чи квартир лункі
    серця, де сни й голоси,
    і запах їжі та злягань?
    Чи дахи в діалозі
    з зірками, невидимі
    тим, хто їх зводив
    на ноги, а отже
    знехтувані? Я
    з останніх сил
    кажу: "Не знаю!"
    і ця свята правда
    знімає з душі тягарі
    сформульованих
    похапцем відповідей...

    ...звихнута під час
    падіння у реальність
    оптика для калібрування
    потребує філосовування
    молотом, бо насправді не
    знаєш, як воно виглядає,
    яке на доторк, який має запах,
    який має смак воно, голим
    нейроном виходь у сніги,
    перебирай кристали
    навпомацки...


  • Частоти

    Частоти

    Дивись уважно
    всередину світла,
    не вір у банальність,
    там повно нот,
    ретельно зібраних
    разом в обійми
    променя, хор частот
    із глотки самого бога,
    гук вибухівки розміром
    з усесвіт, скільки часток
    тепер пінболом стукотить
    об дзвони в твоїй голові,
    дитяча забавка – зерно
    овацій пущених тобою хвиль,
    о брязкальце на перехресті
    ста вітрів...

    Обкладинка: Unsplash


  • Алхімія

    Алхімія

    Сором'язливо товчуться
    в притворі слова, у шпарину
    дивляться, як у наві танцює
    вона й стукотіння підборів
    по склу відбивається в куполах,
    прибитий добровільно до хреста
    слухає ритм у снах червоних,
    кожен цвях видзвонює мелодію,
    стікає кров спідницею приснодіви
    до причастя вавилонянки, змія
    пробуджується у хребтах у солону
    секунду пізнання, прокидайся, розіп'ятий
    брате, бо час підійматися й знати
    смак яблука на губах, які тягнуться поцілувати...

    Обкладинка: Unsplash


  • В’ючна тварина

    В’ючна тварина

    Верблюд утомлений,
    він мав важке життя,
    йому доводилось грудьми
    долати дюни, може,
    не такі високі,
    як у декого, та все-таки
    кілометраж турботи вимагає –
    насипаю пластівців вівсяних
    у безлактозне молоко,
    верблюд від справ відпочіває
    і недосягнутих досягнень...

    Обкладинка: Unsplash


  • Гравітація
  • Мужиґ
  • Viscerium
  • ¿Любов!
  • 150 секунд
  • शून्यता
  • […]
  • Знання. Дух. Функціонуй!
  • Healthy Generation 001
  • Обсерваторія
  • Варіації на тему Шевченка ІІ
  • Видобувна промисловість
  • […]
  • Свобода
  • Місяць
  • Трагік
  • Некрономія ІІ
  • Некрономія
  • Інфраструктура
  • […]
  • […]
  • Диво
  • […]
  • Шахта в небо
  • LUDUS POLITICUM//LUDUS BELLUM
  • Випадкові числа
  • […]
  • […]
  • Гвинт Архімеда
  • Хвороба зростання
  • […]
  • LUDUS PHILOSOPHORUM//LUDUS LITERATORUM
  • Перспектива
  • Священна сциєнція
  • ‘23.12.04
  • Археологія
  • Пустослів’я щодо космічного жаху
  • Паразитизм
  • Innerstellar
  • Гра
  • Додекафонія
  • Virtue
  • Позаслів’я
  • У магнітному штормі
  • […]
  • Ordo Ex Chao
  • […]
  • Кульбаби
  • Вирване коріння
  • Деформація
  • […]
  • Ланцюги
  • Пам’яті Олександра Мацієвського
  • 2.9.’23
  • Підсумки Літа ’23
  • Legacy
  • День прапора
  • […]
  • Зґарда
  • […]
  • Тінітус
  • Гроза
  • Друзі Гравітації
  • Реґресія
  • Медитація
  • Мактуб
  • Метаморф
  • Феофанія
  • Mort
  • Зброя
  • Химери погоди
  • Читання – “Танки й Груші” – Веллс, Холявін
  • Варіація на тему Шевченка
  • Джерело світла
  • Поляниця
  • Код тиші
  • Бо всяка плоть, як трава… (с)
  • Заніміння
  • Nativity In Yellow