AMOR FATI

Творчість Максима Холявіна

  • Воля

    Воля

    Безкінечність садів,
    безкінечність берегової лінії,
    і хвилі степу безкінечні, й небо,
    небо нескінченне, світанок
    стільки, скільки треба, і скільки
    треба день, і ніч пірнає у безодню
    зір в червонім колі поцілунку сонця,
    лунає серця тріск, бо рветься струмінь сліз –
    ріка туди, куди відкрило двері надзусилля,
    і крилами там стане крик, й розквітне все
    колюче білим навесні, ти дихай, дихай і лети,
    нехай пульсують ніжно та потужно ребра,
    над неможливим прокидаючи мости...

    Photo by Jonathan Bean on Unsplash


  • Стовпи майбутнього

    Стовпи майбутнього

    Із чорного диму
    до неба здіймаються скелі
    сягають нечуваних досі висот,
    між ними пошепки тчуть полотно,
    і поки що навряд чи хтось побачить
    результат старання, та в майбутті
    з пітьми проступить квітний шум,
    і коло хати змагатимуться діти у красі 
    заради втіхи, а не задля виживання...

    Photo by Max Kukurudziak on Unsplash


  • Подяка Музиці

    Подяка Музиці

    Задихаюся, коли
    бачу колекції файлів
    музичних з архівного диску, ці
    альбоми — все, що
    складає мою істоту,
    щемку невимовну
    ноту мого бога,
    мого часу,
    мого дому...

    Photo by hosein zanbori on Unsplash


  • Міжсезоння

    Міжсезоння

    Огром покрову зими
    танцює з весняним небом,
    коли дотикаються світло
    і тінь – усе стає синім, у мені
    розривається крик у відповідь:
    я ваш свідок, о повітряні велетні!

  • Алхімія ІІ 1/4

    Алхімія ІІ 1/4

    Чорнозем душі
    такий плодовитий,
    що навіть слова шахраїв
    можуть виростити
    дерево життя,
    тому в вирі часів
    у зляганні добра і зла
    нема переможців
    або переможених,
    ото б тільки варто
    зробити процес
    менш болісним...

    Обкладинка: Unsplash


  • Алхімія ІІ

    Алхімія ІІ

    Солоний край
    межі життя і смерти,
    оперізаний шумовинням,
    запаморочливо гострий,
    немов пробудження, яке
    продовжує сюжет сну, вершина,
    де нічого не сталося, і ніц
    не стало зрозуміло, але
    ієрогліфи зазміїлися,
    стали корчами тіла, осідланого
    так довго виборюваною благодаттю,
    розкривається єдність білого світла
    й проливається дощем незвіданої
    мови, порожнини заповнює
    твого мистецтва кава, така гірка...
    така гірка...

    Обкладинка: Unsplash


  • Utilities

    Utilities

    Що основа?
    Підвал, де судини
    й джерела вогню?
    Чи квартир лункі
    серця, де сни й голоси,
    і запах їжі та злягань?
    Чи дахи в діалозі
    з зірками, невидимі
    тим, хто їх зводив
    на ноги, а отже
    знехтувані? Я
    з останніх сил
    кажу: "Не знаю!"
    і ця свята правда
    знімає з душі тягарі
    сформульованих
    похапцем відповідей...

    ...звихнута під час
    падіння у реальність
    оптика для калібрування
    потребує філосовування
    молотом, бо насправді не
    знаєш, як воно виглядає,
    яке на доторк, який має запах,
    який має смак воно, голим
    нейроном виходь у сніги,
    перебирай кристали
    навпомацки...


  • Частоти

    Частоти

    Дивись уважно
    всередину світла,
    не вір у банальність,
    там повно нот,
    ретельно зібраних
    разом в обійми
    променя, хор частот
    із глотки самого бога,
    гук вибухівки розміром
    з усесвіт, скільки часток
    тепер пінболом стукотить
    об дзвони в твоїй голові,
    дитяча забавка – зерно
    овацій пущених тобою хвиль,
    о брязкальце на перехресті
    ста вітрів...

    Обкладинка: Unsplash


  • Алхімія

    Алхімія

    Сором'язливо товчуться
    в притворі слова, у шпарину
    дивляться, як у наві танцює
    вона й стукотіння підборів
    по склу відбивається в куполах,
    прибитий добровільно до хреста
    слухає ритм у снах червоних,
    кожен цвях видзвонює мелодію,
    стікає кров спідницею приснодіви
    до причастя вавилонянки, змія
    пробуджується у хребтах у солону
    секунду пізнання, прокидайся, розіп'ятий
    брате, бо час підійматися й знати
    смак яблука на губах, які тягнуться поцілувати...

    Обкладинка: Unsplash


  • В’ючна тварина

    В’ючна тварина

    Верблюд утомлений,
    він мав важке життя,
    йому доводилось грудьми
    долати дюни, може,
    не такі високі,
    як у декого, та все-таки
    кілометраж турботи вимагає –
    насипаю пластівців вівсяних
    у безлактозне молоко,
    верблюд від справ відпочіває
    і недосягнутих досягнень...

    Обкладинка: Unsplash


  • Renaissance
  • Franc-maçonnerie
  • Львівська соната (у шести частинах)
  • Львівська соната VI. Післяслів’я
  • Львівська соната V. Lacrimosa
  • Львівська соната ІV. Шоколад
  • Львівська соната ІІІ. Вечірня
  • Львівська соната ІІ. Персефона
  • Львівська соната
  • Мантра
  • #мова_стін
  • TeneT
  • Конструкт
  • СТМ
  • Spiritoma
  • Crusade
  • Trenodia
  • Пам’ятник
  • Amor
  • Odium
  • […]
  • Прайд
  • Хробак
  • […]
  • […]
  • Траверсія
  • [Поема]
  • Жовтень навиліт…
  • Вокзал
  • In memoriam
  • […]
  • […]
  • Чорний хліб ІІ
  • […]
  • Мушля
  • Теофанія
  • […]
  • Живі
  • Доньки
  • Те, що звуть “молитва”
  • Рестарт
  • Чорний хліб
  • Конторціонізм
  • …
  • Розлам
  • Таблиця надважких металів (частина 2)
  • Палеонтологія
  • Біфуркація
  • Фантазія
  • 17.04.2020
  • Місто
  • Supernova
  • Небо
  • Відлига
  • Епіграма
  • Оріон
  • Жорна еону
  • Любовелогія
  • Хмарний архів
  • Войовниця світла
  • SiO2
  • Кундаліні
  • Гінекей
  • All that he wants… (українською)
  • Теургія
  • All that he wants…
  • Ноти…
  • Запис без назви 311
  • Запис без назви 308
  • Маніфест
  • Воля
  • Стовпи майбутнього
  • Подяка Музиці
  • Міжсезоння
  • Алхімія ІІ 1/4
  • Алхімія ІІ
  • Utilities
  • Частоти
  • Алхімія
  • В’ючна тварина