mor Fati

Ці речі писалися під час потопу, організованого росіянами в Херсонській області. Публікувати їх тоді здавалося недоречним, як недоречним здавався і настрій – такий літній на фоні катастрофи. Воєнна шизофренія як вона є…

І.
Червень - афтепаті травня,
буяння пахощів пірнає
у сопіння сонне лип,
трава зітхає, засмагаючи,
години тягнуться сувоєм
партитури літургії тихої,
крокує навою в зеленій
сукні Літо млосно,
стигне плід...

ІІ.
Як наче Літо
закохалось в Осінь,
занадто рано
свіжістю повіяло,
ще досі липи
ноту скрипкову
тягнуть крізь мить,
черешні досі
не дозріли, ми
не встигли ще
купити вражень
за надії, не
надивились
на блакить, а
вже зірки накрила
ковдра сіра,
судомить
позіханнями хрящі,
волога вовна
душу заніміла,
і все всередині
зимово спить...

03.07.2023

Читання – “Танки й Груші” – Веллс, Холявін

Діана перемогла у поетичному конкурсі й здобула змогу взяти участь у “Поетичних дуетах”, які влаштовує арт-винна галерея “MODI”. Покликала мене стати її дуетом, і я залюбки погодився. 28 червня ми читали свою програму “Танки й Груші”. Назву взяли за пасажем із “Книги сміху й забуття” Мілана Кундери: “Танк смертний – груша вічна”. На контрасті наших стилів, а також теми воєнного металу і опонуючої йому органіки побудували читання. Вийшло камерно, тепло й кайфово. А також – терапевтично. Принаймні, для самих читачів. Як усе було – можна побачити із запису вечора нижче. 🙂

01.07.2023

Варіація на тему Шевченка

Садок вишневий коло хати,
хрущі над вишнями гудуть,
ідуть солдати з автоматами
сльотаву й перебиту путь,
співають, ідучи, дівчата
над головою марить прапор,
роса секунд, неначе ртуть,
а з нею діти, тата, мами,
а з нею мрія ще́мить дух,
а з нею стільки не встигають
завершити на зльоті рух...
і осипаються, мов зернятка
гранату, даруючи містам
ранкову чашку кави ціною 
наскрізної рани, з якої
крила втомлені ростуть...
співають залпами гармати,
садок здригається,
але хрущі – гудуть...

16.05.2023

Джерело світла

Спочатку було світло.
Світло було порожнє.
Спочатку була пітьма.
Вона була теж пуста.
Коли вони закрутилися,
все – сталося, і все –
відображення двох
порожнеч одна в одній,
тож кожна людина –
так само вегетативна,
як вектор, що тягнеться
вздовж чистого аркушу,
поки перо не стикається
з ворсом паперу, і його
ідеальна пряма не збивається
з рівноваги, присутність
води пізнається, коли
лицем Місяця раптом
розходяться брижі в
момент хвилювання,
і ось той момент, що
замішує каву, той момент,
що торкається неба
допитливим пальцем,
коли рука являє білизну
між рядків, є найближче
до того, що може
назватися "бог"...

Обкладинка: freepik

15.05.2023

Поляниця

Крок за двері
у танок із шаблями,
перспектива
завжди на лезі
проти тіла,
куди поведе стилос
залежить від того,
чия рука тримає,
границя чи рана,
несумісна з життям –
укорінено в ґрунтах
черепів, правда
на вістрі стоїть
у пуантах, краса
спирається
на спис у пагорбі з
мертвих нападників,
любов тримає щит
і готує контрудар,
амбіції мають власну
фізику, бажання мають
свої траекторії,
тятивою дзвенить
поріг будинку
під стопою твоєї
стріли, я скажу тобі,
благословенню
вслід, перевір,
будь ласка, меч
на поясі й рушницю
на плечі...

Обкладинка: freepik

15.05.2023

Код тиші

Тиша не схожа на тишу,
мовчання не схоже на інше,
жадібним пташеням ковтає
пам'ять краплини дня,
у кожній – своя ДНК
спіралить у морі часток,
хай славиться гравітація,
яка не дає позабути, як
шепоче каміння великого
міста у розмові таємничій
із деревами, як стукотить
ледве чутно намисто на
шиї жіночій, як поскрипують
черевики з тканини ультра-
технологічної (перероблений
пластик), як шурхочуть вії,
коли люди кліпають, омиваючи
очі, повні надій і пилу, фантастика
буденної рутини, схожої на сон,
так, поганенький іноді, та все-
таки часто й приємний сон,
ранок за ранком падає в скарбницю
дзеркал, де маячать помноженими
ранковими зірками, коштовностями
нічев'я...

15.05.2023

Бо всяка плоть, як трава… (с)

На мертвих зростає трава,
квітками дикими пурхає радість –
іллегітимна на тлі стіни плачу,
проте тілу Христа в обіймах
м'якої зеленої ковдри краще,
ніж на цвяхах, бо кожний клаптик –
це атомний видих того, хто відбув
темпоральним болідом у простір,
відгув ім'я своє з краю губ у
майбутнє, де буде присутній 
відлунням відпущений дух
й сміятиметься на віях зеленим
кольором...

Обкладника: Bradley Brister

15.05.2023

Заніміння

Любов зубилом Кроноса
із бетону байдужого вибито,
проступає обличчя напружене,
арматура іржавіє з щік,
холодними були ґрунти,
потвори поля запалили,
зворухнувся затерплий язик,
недозрілі слова потекли
карамельною слиною,
викликаючи недовіру
і злість, бо мудрі по шкоді
минулим числом підвелися
і бачать тебе пустотою в долонях
знов, як тисячі разів до того,
Епіметей валяється на троні,
поки несе в окопи дронів Прометей...

Обкладинка: Joao Tzanno

25.04.2023

Nativity In Yellow

Ти живеш у моїй потилиці,
довкола бігає Вона, далі –
ті, хто став родиною, і далі
так, орбіта за орбітою,
намотується вся моя мала
галактика в неосяжному
морі квантів й іншого
космічного планктона,
я радий, що між усього ми
бачимо спільний сон і
крутимося з усієї сили
у Неї під рукою, бо Вона є
Любов...

16.04.2023

AMOR FATI

Творчість Максима Холявіна